БУНТАР ІЗ КОЗАЦЬКИМ ПРІЗВИЩЕМ
Пропонуємо Вашій увазі статті про одну із найпомітніших постатей українського національного відродження початку 90-х.з найдивовижніших постатей новітньої історії України - Анатолія Лупиноса.
«Зелений світ», товариство «Меморіал», Народний рух України, Спілка офіцерів України, зрештою УНА-УНСО — його енергії вистачало на все і всіх.
І це при тому, що за плечима уже було понад двадцять років тюрем і психлікарень, травма голови під час повстання у таборі Дубровлаг у Мордовії, паралізовані ноги і страшне побиття «під завісу перебудови» (винних у цьому досі не знайшли — та й чи шукав хто?).
І водночас Анатолій Лупиніс був однією з найпарадоксальнiших постатей.
Бо в той час, коли багато хто з колишніх шістдесятників і дисидентів на хвилі змін ставали депутатами, президентами чи набували іншого статусу державних діячів, він сенс життя бачив у боротьбі, харчуючись кавою i цигарками й однаково тримаючись i з президентами, і з простими людьми.
21 липня Анатолію Лупиносу виповнилося б 80 років.
Зараз важко уявити, яким би він був, якби дожив до цього часу. Зрозуміло одне: ні в затишній квартирі, ні в чиновницькому кабінеті його не застали б. Швидше за все — десь на передовій. Бо понад усе Дядя Толя любив не стільки говорити, скільки діяти.
Стаття у газеті "Україна Молода" (натисніть для переходу за посиланням)
Інфоцентр УНСО
- 2341 reads