18-20 липня активісти Вінницької крайової команди УНСО відвідали наших бійців, які служать у 131-ому окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ під Маріуполем. Публікуємо звіт та фото з поїздки Наталії Пульнікової, яка очолювала групу волонтерів у цій поїздці. 

"От і з’явилась можливість розповісти про нашу поїздку в зону проведення АТО, а конкретніше, в Маріуполь з 18 по 20 липня.

Збирались ми умовно швидко. По-перше, подяки:
1) Валіку, Квятику, Валєрі – за машину, супровід і "абалдєнну" компанію. І насміялись, і кісточки промили владі, і, як не дивно, але відпочили морально.
2) Тані Власюк і її Кулінарній Сотні – ваші смаколики просто супер!!!
3) Колективу однієї «смачної компанії» за печиво, цукерки, тушонку, водичку, а головне – мішки для бліндажів нашим хлопцям.
4) Оксані та Марині зі Зарванців – за пиріжечки та абрикоси.
5) Марині Стебелєвій та Об’єднанню волонтерів Вінниччини за футболки та цигарки хлопцям. Цигарки особливо радо зустрічали.
6) Світланці Мирончак та твоїй невтомній команді – за масксітки та кікімори. Супер круті!!!
7) Діхтярю Миколі – за яблука (як виявилось, вони там в дефіциті).
8) Мережі заправок «UPG», Дімі Опаріну, Колі Бєлану, Шаргородській районній організації УНСО (Віталіку) та Могилів-Подільській міськрайонній організації УНСО (Вовчику) – за фінансову підтримку та пальне.
9) Сергію Гнатику та Саші Коновалову – за суттєву підтримку, кошти на резину (без Вас взагалі б не змогли б нікуди поїхати) та скоби для бліндажів.
10) Ані Вальчук, Олені Осинські та Віктору Шеліховському – за кошти на ремонт нашої машинки (без Вас не доїхали б додому назад).

Тепер, власне, про саму поїздку. Ще не встигли ми в’їхати на територію Донецької області, як я вже відмітилась (автограф залишиться точно надовго :-)).

Потім почалось безліч гарних зустрічей. По-перше, це Дік та його команда з Азову. Гарно зустріли, нагодували і подарували презентики.

Ну  а особливо раді були бачити наших рідненьких УНСОвців. Відвідали наш батальйон, пообідали, нафоткались, згадали спільні заходи, які вже стали історією, і з смутком в очах ми поїхали додому, а вони знову на позиції.

Особливо запам’яталась фраза одного солдатика, який нам показував дорогу: «Там через 1 км будуть ваші хлопці, тільки по цій дорозі їдьте ДУУУЖЕ швидко, бо на ній обстрілюють всіх». Але це лише підбадьорило :)

До речі, обстріу ні одного не чула. Просто на першому ж блок-посту перед самим Мариком стояла машина наших глухонімих ОБСЄшників та хворими на ту саму недугу ООНівцями. Тому і поїздка була більше екскурсією. 

P.S. По дорозі додому ще й випала можливість разок скупнутись в морі :)
    ВИСНОВОК: ніяка тварь НАС не зламає!!! Перемога буде НАША!!!
    Ще раз всім дякую!!!
    Слава Україні!"

Більше цікавих та актуальних подробиць про будні добровольчого батальйону УНСО читайте у розділі "Новини батальйону". Нагадуємо, що допомогти нашим добровольцям можете і Ви. Також ми запрошуємо всіх бажаючих долучитись до лав УНСО.

Інформаційний центр УНСО