25 років УНА - дата в історії чи час для нових звершень?

25 років УНА - дата в історії чи час для нових звершень?

Wednesday, 1 July 2015, 20:00

фото Інформаційного центру УНСО25 років... В сучасних українських реаліях – величезний термін для будь-якої політичної партії чи організації. Переважно вони виникають як проекти під вибори або під персону. Але така гірка правда, на щастя, не про УНА (нині -громадська організація Українська Націоналістична Самооборона та політичне крило - партія УНА-УНСО). Як відомо з історичних джерел, УНА – політична партія, яка створювалася не «під», а «задля». Задля відродження Української Державності, задля вирішень питань захисту Національних інтересів, які протягом всього свого існування організація завзято боронила, подекуди навіть ціною життя своїх бійців, і не лише на теренах України.

В 25-й день народження, наступниця УНА - громадська організація Українська Націоналістична Самооборона УНСО - зламала ще один стереотип: здавалося б, можна було зібратися на якійсь з`їзд, ухвалити купу декларацій, опісля влаштувати пафосний фуршет, на якому проголошувати гучні гасла  і тости про велич і т.д. Та УНСО завжди обирала інший, більш вірний шлях.

Знаєте таке село Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області? А це ж не просто невеличке село, загублене серед мальовничих полів Київщини...

Для довідки:  Створення регулярної української армії УНР почалося під Києвом – у селі Гнатівка 9 лютого 1918 року. Це сталося після того, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира. Саме в Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського відбулося переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки. Згодом Окремий Запорізький загін вів переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних. Пізніше Окремий Запорізький загін був реорганізований в Запорізький корпус, який відіграв одну з провідних ролей у Визвольній війні 1917-1921 рр. (джерело: Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. – листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії: Наукове видання). 

Память про ті часи й досі зберігає цвинтарна каплиця 1905 року будови, на стіні якої кілька років тому було встановлено меморіальну дошку на честь тих знаменних подій. 

Саме добровольці армії УНР вели героїчну боротьбу не на життя, а на смерть, яку ми з честю продовжуємо і дотепер! Боротьба проти загарбників - московитів точиться зараз, як і сто років тому, і захищаючи Україну, ми не можемо зганьбити пам’ять славетних воїнів. Адже знову історія повторюється… Вже більше року серце України кровить від страшного пекла, що відбувається на Сході країни, гинуть та калічаться найкращі сини й доньки держави, а ворог все продовжує сунути величезною армадою, наче штормова хмара. Саме сьогодні, як ніколи, Україна потребує єднання всіх своїх громадян в один ударний моноліт, який зможе вщерть розтрощити всі намагання ворога зламати нас. Всі ми маємо докладати зусиль до такого єднання, але воно буде неможливим без усвідомлення тої героїчної історії, що віками творилась нашими славетними пращурами. 

Кожен, навіть за межами України, принаймні раз у житті чув про звитяги запорізьких козаків, що століттями давали відсіч туркам, татарам та іншій нечисті, що загрожувала нашому народу! Ми продовжуємо славити їх здобутки і перемоги в піснях та літературних творах! Це правильно! Але рідко хто згадує зараз про героїв новітньої історії. Чому ми не кричимо про них всьому світу? Чому наша молодь часто не знає, що український народ  має стільки героїв сучасності?

Це відбувається тому, що вся державна політика більш ніж останніх 100 років була спрямована на знищення української ідеології: освіта, пропаганда, контрольовані засоби масової інформації ретельно знищували все, що було насправді українське. Прийшов час на всі груди кричати про те, що МИ – УКРАЇНЦІ І ПИШАЄМОСЯ ЦИМ! Маємо прищеплювати молоді любов до своєї історії і країни, та й самі мусимо для себе усвідомити, що ми є частиною однієї з найвеличніших націй на землі! Пам'ятаймо про звитяги попередників та шануймо героїв сьогодення!

Тож, в день 25-ої річниці свого заснування громадська організація Українська Націоналістична Самооборона дарує українцям меморіал бійцям-добровольцям Окремого Запорізького загону армії УНР.

На відкритті пам'ятника в Гнатівці були присутні Патріарший намісник, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, Головний Командир УНСО, голова політичної партії УНА-УНСО Костянтин Фуштей, керівник головного штабу УНСО, член Вищої Ради УНСО, член проводу політичної партії УНА-УНСО Валерій Бобрович, голова виконкому політичної партії УНА-УНСО Ярослав Лагнюк, член Центральної контрольно-ревізійної комісії політичної партії УНА-УНСО, керівник Київського обласного осередку УНСО Василь Джигир, активісти та керівники осередків УНСО з Вінничини, Бердичева, Кіровоградщини, Києва та майже всіх райцентрів Київської області, інструктори та бійці УНСО з навчального центру ім.Є.Коновальця в Гущенцях, представники місцевої влади, історики, небайдужі громадяни з Гнатівки та навколишніх сіл.

Під час освячення, митрополит Епіфаній зазначив, що "відкриття цього меморіалу встановлює зв`язок між поколіннями, адже і в часи визвольної боротьби 1917-1921 рр, і зараз йде боротьба за Незалежність України". Після промови, митрополит нагородив медаллю УПЦ «За жертовність і любов до України» Василя Джигира, керівника Київського обласного осередку УНСО, який, зі своєю молодою командою УНСОвців Київщини, власне взяв на себе ініціативу та більшу частину кропіткої роботи по організації виготовлення та встановлення пам'ятника. Також медаллю УПЦ «За жертовність і любов до України» було відзначено Бондаренка Юрія Григоровича, чиїм золотим рукам ми завдячуємо за створення монументу. 

Головний Командир УНСО, голова політичної партії УНА-УНСО Костянтин Фуштей, у своєму зверненні до місцевих мешканців та активістів організації коротко і по суті зазначив, що "відкриття меморіалу є відновленням історичної справедливості, і що про цей меморіал будуть писати в підручниках історії, розповідати про нього дітям". Відмітив Костянтин і те, що "в річницю створення УНА, ми маємо пам'ятати, що УНСО завжди стояла на засадах відновлення і посилення армії та обороноздатності, а саме з цією проблемою стикнулася зараз Українська держава у боротьбі з російсько-терористичними агресорами, і саме ці події є об`єднуючим фактором для Української Нації, яка стає сильнішою і здобуває повагу в світі. Адже нам ніхто ніколи не допоможе, крім нас самих".

Після Головного командира, слово взяв член Вищої Ради УНСО, член проводу політичної партії УНА-УНСО полковник Валерій Бобрович "Устим", який у своїй палкій та аргументованій промові зазначив зокрема, що "ні в якому разі не можна довіряти агресору" та порівняв Росію "з крокодилом, який плаче, а насправді це виділяється шлунковий сік". Також, вибачившись перед духовенством, полковник Устим зазначив, що "необхідно на прапорах всіх підрозділів, які воюють з російсько-терористичними окупантами писати «Смерть російським окупантам» і перестати нарешті називати Національно-Визвольну Війну України словом АТО".

Після ще кількох промов зі словами вдячності від почесних гостей та представників місцевої влади, церемонія відкриття завершилась хвилиною мовчання за полеглими, покладанням квітів та виконанням Державного Гімну України.

Крім того, ще на початку дня, активісти УНСО вшанували громаду Гнатівки, взявши участь в закладенні фундаменту нової сільської церкви та освячені церковної криниці разом з місцевими мешканцями та представниками духовенства. 

Таким шляхетним та державницьким вчинком відзначила своє 25-ти річчя найстарша з існуючих в Україні партія – Українська Національна Асамблея, нині громадська організація Українська Націоналістична Самооборона УНСО та політична партія УНА-УНСО. 

Детальний фотозвіт з Гнатівки можна переглянути у розділі Галереї. 

Відеосюжет з події: 

Нагадаємо, що в ці дні відбулась ціла низка урочистих подій та пам'ятних заходів в різних куточках України, організованих регіональними осередками Української Націоналістичної Самооборони УНСО. Зокрема серед них - урочисте прийняття присяги добровольцями 131 ОРБ в Маріуполі, та освячення відновленого хреста з могили Степана Бандери, поминальна панахида за захиблими на сході УНСОвцями та вишкіл для молоді на Тернопільщині.

На Вінничині ще 29 червня відбулись загальні відкриті збори Вінницької обласної організації УНСО з нагоди 25-річчя заснування УНА. Дві Самооборони Вінниччини - УНСО і Самооборона Майдану об'єднали свої зусилля. Лідери цих двох організацій уклали Меморандум про спільну діяльність та започаткували формування "Координаційної ради патріотичних сил Вінниччини". 

Активісти Львівського осередку УНСО організували поминальний молебен за загиблими під час проведення АТО львівянами на Личаківському кладовищі та взяли участь у всенародному віче на честь 74-ої річниці проголошення Акту відновлення Української Державності на площі біля Ратуші у Львові.

Українська Націоналістична Самооборона Рівненщини організувала благодійний патріотичний концерт для молоді на центральній площі міста. 

В день народження УНА – Житомирська обласна організація УНСО вирішила вшанувати пам'ять полеглих побратимів за волю України, хлібом та свічою зібравшися в селі Ворсівка біля козацького меморіалу, що на Малинщині та підписанням меморандуму про об'єднання патріотичних сил Малинщини.

Більше повідомлень про відзначення 25-річчя УНА з інших регіональних осередків вже незабаром у Новинах на нашому сайті.

Інформаційний центр УНСО