Ігор Мазур: "Громадянська війна – найбільша загроза!"

Ігор Мазур: "Громадянська війна – найбільша загроза!"

Tuesday, 14 July 2015, 12:45
Про ситуацію в Мукачево, історичні паралелі та перспективи розв’язання проблем, які постали перед українським народом, про добровольчі батальйонами, які ведуть кровопролитну війну за незалежність і самовизначення української нації розповідає в інтерв'ю Назару Приходьку командир окремої розвідроти УНСО в 131-ому ОРБ ЗСУ, ветеран кількох військових кампаній, Ігор Мазур «Тополя».
 
- Друже Ігоре, які думки панують і у тебе особисто, і у бійців батальйону УНСО, щодо ситуації яка склалася в Мукачеві?
 
- На наш погляд, є дві загрози і вони в чомусь схожі: Ми не хочемо, аби силові структури згадали часи Майдану і знов розпочали розстріли, репресії і утиски патріотів та націоналістів, почали якісь там штурми, що призведуть до жертв і ескалації, а також необдуманих вчинків та загострення криміногенної ситуації в країні. Що я маю на увазі? Будь-хто, вдягнувши шеврон Правого Сектору може почати вирішувати якісь свої питання банальним бандитизмом і свавіллям, мотивуючи це пошуком справедливості. Такий ризик існує… З іншого боку, так само ми не хочемо, аби Правий Сектор розпочав штурми, наприклад, обласних управлінь СБУ чи МВС – бо це також може призвести до неконтрольованих наслідків. Чому не контрольованих? Та тому, що і перший і другий сценарій буде вигідний ТРЕТІЙ стороні конфлікту, а саме 5-ій колоні, що навіть після Революції Гідності не вивітрилась з владних структур на всіх рівнях, і яка зачаїлася в хижацькому очікуванні  – коли ж кинутись на знекровлену з усіх боків Україну, аби зробити приємно своїм господарям – Росії? Адже Росія давно чекає роз’єднання в наших лавах, аби прискорити свою перемогу…
 
- Наступне питання більш складне, проте в дечому воно тобі, Ігоре, особисто ближче, а саме:  Чи не проводите Ви певних паралелей між УНСО 90-их, початку 2000-их і ситуації, в якій зараз опинився Правий Сектор? Я маю на увазі таку собі антисистемність, переслідування з боку влади, і можливий результат, а саме масові арешти, ліквідація найнепокірніших та відхід в глибоке підпілля?
 
- Так, певні паралелі є, проте є й серйозні відмінності. Насамперед вони полягають в тому, що в часи коли УНСО боролася проти влади і системи, за нас не «вписувались» політики, громадські діячі, впливові персони, та й взагалі – на теренах України не було війни. Порівнювати тут не зовсім коректно, хоча в цьому немає нічого поганого – інші часи.  До того ж, якщо вже зовсім піти не тільки в паралелі але й безпосередньо в календарні дати, то саме сьогодні, 14-го липня, роковини смерті Патріарха Володимира… 18-го липня, буде 20-та річниця похорону цієї Людини, яка для мільйонів Українців була духовним Провідником, душ пастором. Тоді, міліція била жінок, дітей, по шестеро нападали на неозброєних громадян, духовенство руками закопувало місце поховання… Відео й досі є в інтернеті. То ж паралелей обмаль. Безумовно, Правий Сектор ризикує зараз втратити офіційний статус і піти в підпілля, як свого часу сталося з УНСО, проте це залежить не тільки від Правого Сектору.
 
- Добре. Друже Ігоре, як ти бачиш вирішення ситуації? Не відкрию таємницю, якщо скажу, що це питання турбує зараз весь Народ України…
 
- На мою думку, не можна допустити загибелі бійців Правого Сектору, треба робити все обережно, аби не відкрити «скриньку Пандори». Силові структури в Закарпатті мають бути очищені, адже вони безумовно знали про провокацію, що готується. Також, мають бути затримані ті, хто представляв іншу сторону конфлікту. Косметичними змінами на митниці нічого не зміниш поки є ті, хто здатен будь-яку митницю підкупити для самозбагачення.
 
- Ну і наостанок таке питання: як поведуть себе на твою думку добровольчі батальйони у випадку, якщо НЕ ДАЙ БОГ відбудеться ескалація цієї ситуації по всій території мирної України?
 
- Я не можу передбачати рішення всіх комбатів, але моя думка така: скоріш за все покинуть зону АТО батальйони, які не підпорядковуються нікому, окрім своїх командирів, та, можливо, деякі батальйони МВС. Ми ж залишатимемося на своїх позиціях розуміючи, що треба тримати фронт, і готуватися відбивати атаки нашого ворога, за сумісництвом, на жаль, географічного сусіда. Впевнений – ми впораємось, та все ж закликаю всіх правильно розставити пріоритети і зконцентруватися на більшому злі. Менше зло на те й менше, що з ним впоратись завжди легше.
 
- Дякую. Хай Бог береже тебе та хлопців! 
 
Назар Приходько