Днями пішли дембеля.  Крайні мобілізовані військовослужбовці “за призовом”, які лишились в батальйоні. З кимось попрощались з полегшенням, армія не для них. За кимось ще довго сумуватимемо, та все зрозуміло, вдома "справи-родина-всезадовбало-поганаармія". Хтось з них повернеться за півроку, але зараз не про те. Зараз про ЗАРАЗ. Про посади, що лишились вакантними. Так званий недокомплект.

Криво звучить - комплект/некомплект. Ніби йдеться не про людей, а про пральну машинку чи принтер: “...недоукомплектованість підрозділу складає n відсотків…”,  не всі насадки й шнури поклали в коробку. І вже не все зробиш, що хочеться.

Тож, якщо ти зараз вдома сидиш вагаєшся, йти не йти - саме час зателефонувати  ротному й обговорити твою посаду. 

Якщо ти вже все вирішив, але ось-ось треба закінчити справи, і тоді їхати - ок, ти зараз прямо подзвони, ми заб’ємо тебе в штатку сірим кольором, і потримаєм вакансію, поки ти перевезеш бабці картоплю, а сестрі поладнаєш кран на кухні.

Якщо ти взагалі не служив, але маєш в серці мрію вдягнути військову форму, та ще й щоб потрапити в нормальну частину з нормальними не затягнутими офіцерами, без “уставщини”, фарбування трави, стояння на тумбочці - дзвони  вже, часу обмаль, а тобі ще учебку пройти треба.

У нас не можна бухати. У нас немає ротацій. У нас упор на постійне самовдосконалення бійців і командирів. Ми живемо на нулі. Ми - батальйон УНСО.

Дзвони:   067-408-41-66;    073-046-66-39

Інформаційний центр УНСО