Роман Король: «Україна понад усе – боротись, працювати, виховувати»

Роман Король: «Україна понад усе – боротись, працювати, виховувати»

Thursday, 14 July 2016, 13:30

Роман Король вигідно вирізняється з поміж 37-ми кандидатів у народні депутати України, які балотуються по 85-му виборчому округу (м.Калуш і 8 навколишніх сіл).

По-перше, український націоналіст, загартований у двох війнах з москалями (російсько-грузинській і нинішній російсько - українській). Не підкупний і не продажний, не з тих, які в камуфляжі вояка АТО потрапили до Українського парламенту і винесли звідти не лише прем’єра Яценюка  з його негативом, але й терпимі тарифи на комунальні послуги. 

Натомість принесли пересічним українцям вбивчі тарифи,  шалене  зростання цін на енергоносії, особливо на кам'яне вугілля, на товари першої необхідності, стрімке падіння рівня життя простих громадян України, ще більше засилля російськомовної продукції і ретроградної совдепізації телерадіопростору, збільшення тиску на свободу слова, люмпенізацію і деградацію населення.

По-друге, високі морально-етичні, організаторські здібності, а також риси досвідченого і цілеспрямованого виховника з раціональними і конструктивними підходами до вирішення назрілих питань з особливою виразністю проявляються в ньому після повернення з фронтів російсько-української війни. Приміром, 13 червня в Івано-Франківську в Центрі патріотичного виховання української молоді ім. Степана Бандери після відкриття кімнати-музею на честь 125-річчя від дня народження засновника ОУН полковника Євгена Коновальця, я був свідком, як директор цього закладу з болем у голосі розповідала, що під час різних заходів, які проводяться в Центрі, зокрема, шахово-шашкових турнірів, молоді учасники, не маючи належного виховання, нівечать меблі, навіть наносять пошкодження музейним реліквіям і експозиціям. Пані директорка навіть пропонувала зменшити, або й обмежити кількість спортивних турнірів у приміщенні Центру. Всі присутні співчутливо кивали головами. І тільки Роман Король із властивою йому скромністю, але з вольовим наголошенням зауважив, що найважливішою функцією Центру є виховання молоді. Тобто, число виховних заходів у Центрі треба збільшувати разом із збільшенням виховного впливу, з залученням досвідчених педагогів, військовиків, особливо учасників АТО, людей творчих професій. Всі присутні підтримали позицію Романа Короля, котрий резюмував свою позицію словами:

«Якщо не виховаємо патріотичну молодь, то втратимо Україну, як незалежну державу і знову перетворимось на колонію московських окупантів. Але цього не буде, бо, як сказав Тарас Шевченко, нам Бог помагає і світ прокинувся до глибокого розуміння глобальних загроз, які несуть зі своєю агресією проти України і інших сусідніх держав московські неофашисти».

Ця чітка і раціональна позиція Романа Короля заінтригувала мене і я вирішив поспілкуватись з ним більш ґрунтовно…

Микола Симчич: «Пане Романе, Ви є членом Вищої Ради УНСО, сотником Куреня УНСО, який продовжує захищати Україну на фронтах теперішньої російсько-української війни. Розкажіть як формувався цей Курінь, які труднощі довелось подолати при його створенні»?

Роман Король: «2 червня 2014 року Вища Рада УНСО одноголосно прийняла рішення про створення добровольчого Куреня УНСО у складі ЗСУ. Питання про підпорядкування Куреня саме структурі Збройних Сил України було принциповим, оскільки структури МВС та СБУ, котрі на той час посилено намагалися взяти під свій жорсткий контроль практично всі українські добровольчі формування, були дискредитовані служінням режимові внутрішньої окупації, масовими вбивствами українців під час революції на Майдані, публічними показовими вбивствами українських патріотів (Олександр Музичко-«Білий», Олег Мужчиль-«Лісник»), численними репресіями та незаконними ув’язненнями активістів українського національно-патріотичного руху… В той же час цими структурами здійснювалося прикриття від правосуддя та сприяння уникненню відповідальності численних вбивць, коррупціонерів та зрадників українського народу, які діяли, як за часів Януковича, так і по сьогоднішній день».  

Микола Симчич:  «У боях з москалями особливо уславились розвідроти УНСОвців. Що можете про них розповісти»?

Роман Король: «Підрозділ УНСО було сформовано на території Вінницької області (база Петрик). З липня 2014 р. там вже працювала перша сотня, укомплектована добровольцями. В цей час керівництвом організації велися активні переговори з Міністерством оборони про введення підрозділу до складу Збройних Сил України в 54-й окремий розвідувальний батальйон. З кінця липня 2014 р. почалися відправки добровольців у Новоград-Волинський для проходження медогляду, військкомату, та внесення у списки військової частини. Так було сформовано Третю розвідувальну роту вогневої підтримки та Четверту розвідувальну роту. Бажаючі потрапити на службу до цих підрозділів проходили ретельний відбір по стану здоров’я. Велика частина людей, які не пройшли наш внутрішній відбір, відтак потрапляли в інші військові частини ЗСУ. На початку жовтня підрозділ у складі двох рот прибув у сектор "М" (район міста Маріуполь), а 4-та рота УНСО була відправлена під Донецький аеропорт, у підпорядкування 81-ої десантно-штурмової бригади, де рота зазнала значних втрат під час протистояння в районі Донецького аеропорту».   

Микола Симчич: «На Ваших грудях красуються бойові нагороди, зокрема  «За визволення Маріуполя». Такі  ж нагороди мають і Ваші бійці. Хто і за що Вас нагороджував і яку нагороду вважаєте найголовнішою»?

Роман Король: «У квітні 2015 р. прибуло значне поповнення з добровольців — солдати, сержанти, офіцери, загалом сформувалася ціла рота, яка органічно влилася у вже новоутворений мілітарний організм — окремий 131-ий ОРБ ЗСУ. За період ведення бойових дій велика кількість особового складу була відзначена нагородами Міністра оборони, начальника Генштабу, командуючого сухопутними військами. Чимало звитяжців були представлені до нагород та позачергових військових звань за виконання поставлених перед Батальйоном бойових завдань. Але головною відзнакою і нагородою героїзму та самовіддачі наших хлопців вважаю сухий, на перший погляд, факт: лише в нашому секторі лінія фронту змістилась на схід на 20 км до державного кордону».

Микола Симчич: «Ваша передвиборна програма містить сміливі і актуальні напрямні державницького розвитку України, зокрема вступ України до НАТО, лобіювання соціальних проектів для учасників бойових дій, очищення всіх державних структур від осіб, які нанесли шкоду Україні. Ще недавно кандидати в народні депутати боялись навіть натякати про таке. Чи дозрів електорат до усвідомлення необхідності подібних змін і чи можна Вас попросити сприяти соціальній захищеності такої категорії осіб, як інваліди – чорнобильці, яких при режимі Януковича тотально обікрали, за винятком штрейкбрехерів, які прислуговували режиму і кинули на довічні судові тяжби за свої пенсії і за фізичне виживання»?  

Роман Король: «Дійсно, українці настільки розчаровані в обіцянках наших обранців, що іноді продають свої голоси за гречку чи продовольчий одноразовий пакет. Але це – шлях в нікуди, це – топтання на місці. Ми повинні зрушити суспільство з мертвої точки, тобто переконати людей в необхідності кардинальних змін, своїм прикладом виховувати і наближати ці зміни, а не заговорювати їх. Приміром, вступ України до НАТО – це той крок, який Україна повинна була зробити з перших днів своєї незалежності, а не задовільнятись Будапештським меморандумом, який Росія використала, як ширму для своєї далекосяжної агресії. Потрібно дивитись на державотворчі заходи очима розуму, а не шлунку. Бо зрозуміло, що колективна безпека значно дешевша і надійніша за індивідуальну. Окрім того, членство в  НАТО забезпечить модернізацію і розвиток економіки України, наблизить її до європейських і світових стандартів. Очищення не тільки державних структур, але і всього суспільства – це першочерговий захід його оздоровлення від тотальної корупції і зневіри. Люди мають бачити і розуміти, що держава розвивається на засадах  суверенності і справедливості, що правовий захист громадянина залежить не від товщини його гаманця, а від суворої відповідності із законодавством України. Зрештою, ми – християни і християнські цінності мають бути пріоритетом духовних, моральних і законотворчих основ нашого суспільства. Щодо захисту соціальних прав чорнобильців, то скажу просто – допомагали і будемо надалі допомагати нашим побратимам-чорнобильцям, які першими, ризикуючи життям і здоров'ям, виступили на захист рідної землі, і стали яскравим прикладом патріотизму і самопожертви за рідну землю, за рідний народ. Ви, друже Симчич, добре пам’ятаєте, що наші унсовці брали активну участь у більшості акцій чорнобильців на захист своїх прав. В тих протестних акціях гартувались і набували досвіду і наші хлопці і дівчата. Ми підтримуємо всі громадські організації, які сповідують перевагу духовних і патріотичних цінностей над матеріальними. Справедливість, законність і добробут громадян  мають бути основою державного устрою України». 

Микола Симчич: «Дякую за інтерв’ю»!

Розмову вів Микола Зеновій Симчич,
 м. Івано-Франківськ