Вадим Шалатовський загинув 5 вересня 2014 року у бою на трасі Луганськ-Щастя від обстрілів проросійських бандформувань.
 Вадим Шалатовський був мобілізований до лав Збройних сил України і з серпня 2014 року брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України.
 “Вадим був справжнім сином свого народу, палким патріотом, безстрашним чоловіком, який в житті цілеспрямовано йшов до справедливості та честі і завжди хотів жити у єдиній та незалежній Українській державі й не міг залишатись осторонь тих подій, які розгорнулись на Сході нашої країни. Вадим Володимирович віддав найдорожче - своє життя за вільну Україну, за її щасливе майбутнє” - повідомляють у міськраді.

Айдарівця поховали місцеві мешканці в селі Чмерівка Старобільського району Луганської області як невідомого героя. Лише через півроку після смерті тіло загиблого вдалося ідентифікувати, завдяки експертизі ДНК,  та пере-заховати  на батьківщині в м. Хмельницький.

Разом із родиною загиблих на головну площу міста – майдан Незалежності України прийшли сотні хмельничан, аби попрощатися із вірними обов’язку та честі синами українського народу, палкими патріотами,безстрашними та мужніми чоловіками, які завжди хотіли жити у єдиній та незалежній Українській державі й не могли залишатись осторонь тих подій, які розгорнулись на сході нашої країни та віддали найдорожче – своє життя за вільну Україну, за її щасливе майбутнє. Тут відбувся жалобний мітинг і церемонія прощання, у яких взяв участь виконуючий обов’язки міського голови Костянтин Чернилевський.

“Ще у січні, коли делегація з міста Хмельницького була у Старобільську й оглядала на кладовищі могили невпізнаних героїв, ми надіялися, що серед похованих нікого з наших земляків немає. Сподівались, що вони живі й можливо знаходяться у полоні. Але не справдились наші надії, хлопці загинули, - зазначив секретар міської ради Костянтин Чернилевський.  – Дуже болісно хоронити наших земляків, адже вони кращі представники України й нашого міста. Ми пам’ятатимемо наших героїв і краща пам’ять про них – це  перемогти у війні, побудувати таку країну, про яку вони мріяли. Тоді не соромно буде приходити на їхні могили. Шановні родини Назара і Вадима, прийміть щирі співчуття від усієї хмельницької громади. Нехай подільська земля буде їм пухом. Слава Героям! Слава Україні!”.

 Щиро про відданих синів української держави  говорили також голова обласної ради Іван Гончар та  перший заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Симчишин. З болем у серці та сльозами на очах з прощальним словом виступив заступник командира батальйону “Айдар” по роботі з особовим складом Олексій Колбасін, який зазначив що загибель молодих хлопців – це важка втрата для усіх, хто їх знав. Вадим і Назар з перших днів були на передовій і захищали суверенітет нашої країни.
 “Важко говорити і важко дивитися людям в очі. Важко згадувати прощання з Вадимом у його рідному селі Пасічна (Старосинявський район), коли його односельчани, від малого до великого, зі свічками в руках стояли на колінах, проводжаючи його в останню путь, як і усіх наших героїв. Ми віримо, що незабаром люди будуть жити і насолоджуватися мирним небом. Може, зараз не час, але хочу звернутись до українських чоловіків – не ховайтеся, а ставайте у ряди захисників нашої держави!” - сказав Олексій Колбасін.

Вадим Шалатовський в житті завжди цілеспрямовано йшов до справедливості і чесності, високо цінував дружбу та вірність. Керуючись цими ідеалами разом із друзями-однодумцями минулого року їздив на Київський майдан, брав активну участь в революції Гідності.
 Зі шкільних років Вадим готував себе до служіння Батьківщині. Гартував свій організм, активно займався спортом і мав непогані досягнення.
 Доля подарувала йому здійснення заповітної мрії – строкову службу він пройшов у повітряно-десантних військах. Мріяв продовжувати військову службу надстроково.
 Коли над Україною нависла загроза окупації російськими загарбниками та найманцями разом із терористами він без вагань залишив свій бізнес і пішов захищати територіальну цілісність та незалежність України.
 Від серпня 2014 року героїчно ніс службу у військовій частині Міністерства оборони України, яка бере участь в антитерористичній операції в Луганській області.
 Наші Герої разом захищали Україну і загинули в одному бою.
 5 вересня відповідно до Мінських домовленостей мало настати таке бажане перемир’я та припинення вогню. Українська сторона за кілька годин до очікуваного перемир’я розпочала частковий відвід військ.
 Але сепаратисти, знаючи про ці домовленості, підступно не давали змоги нашим військовим безпечно відійти з позицій.
 Під час такого відходу з позицій за 2 години до перемир’я 5 вересня військова колона, де перебували наші хлопці, потрапила в засідку ворога на трасі Луганськ-Щастя і була підло розстріляна з потужної зброї. Бійці прийняли бій, але важка артилерія банд формувань «Русич» і «Бетмен» не залишила їм практично жодних шансів.
 При цьому російський телеканал Лайф-Ньюс весь бій цинічно знімав на відео і виклав у мережі Інтернет. Багато наших бійців загинуло від реактивних снарядів. А поранених, бойовики під керівництвом десантника з Петербурга, підло добивали та із шмелів спалювали тіла.
Після бою побратими не мали можливості забрати з поля тіла загиблих Героїв і лише через три дні в результаті тяжких перемовин сепаратисти віддали спалені та понівечені тіла тридцяти трьох Героїв. Поховали їх на Луганщині, поблизу міста Старобільськ, як невпізнаних, відібравши аналізи ДНК.
 Довгі шість місяців рідні розшукували Назара і Вадима, сподіваючись кожного дня на їх повернення. Та реальність виявилася занадто суворою - аналіз ДНК показав, що Назар і Вадим загинули в бою ще 5 вересня 2014 року.
 Назар Якубовський і Вадим Шалатовський назавжди залишаться в пам’яті хмельничан достойними синами свого народу, патріотами, які не на словах, а на ділі любили свою Вітчизну і не пошкодували життя для її захисту від ворога.
 Всі, хто  прийшов на майдан висловили щирі співчуття батькам, сім'ям, бойовим побратимам, усім рідним і близьким покійних.  
 Хмельничани провели Героїв в останню путь, стоячи на колінах. Вадима Шалатовського поховали на Алеї Слави на кладовищі, що у мікрорайоні Ракове, а Назара Якубовського на кладовищі Шаровечка міста Хмельницького.
 Світла пам'ять про Героїв назавжди залишиться в серцях хмельничан.

Джерело

“Я знав обох особисто, ми були в одній роті. Вони загинули, потрапивши у засідку, розбили їх повністю, - розповів айдарівець Сергій. - Хороші хлопці були... Я не знав, скільки Назарові років, та, думаю, мало кому було відомо, що він неповнолітній. Його могли ж вигнати з батальйону, тому обманув. Та всі воювали на рівних. В “Айдарі” ніхто не пасе задніх.”

“Ми стояли під Щастям, в школі міліції. Хлопців підло розстріляли, не дали навіть можливості захищатися. Ми думали до останнього, що хлопці живі, можливо, в полоні” - каже айдарівець з позивним “Захар”.

“Тяжка втрата для усіх, хто знав хлопців. Від нас ідуть герої. Вони з перших днів воювали у перших рядах. Важко говорити і важко дивитися людям в очі. Може, зараз не час, але хочу звернутись до українських чоловіків: не ховайтеся, а ставайте на захист держави!” - сказав заступник батальйону “Айдар” по роботі з особовим складом Олексій Колбасін.

За словами побратимів, обоє загиблих були прикладом того, як потрібно захищати державу: завжди у перших рядах, віддані і мужні.

“Я особисто був знайомий із Вадимом Шалатовським, він мій земляк - із Старосинявського району. Він півтора року тому виходив на хмельницький Майдан разом з нами. Він не пожалів свого життя, щоб країна змінилася, щоб ми змінилися. Півроку шукали Вадима з надією, що він живий. Важко повірити, що його немає” - розповів перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації

Джерело