“Про відчайдушність та роздолбайство козаків ходили легенди. Вони часто робили ефективні вилазки на сторону румун. Полонили навіть одного разу ворожий БТР. Але сильно товаришували з алкоголем. Могли понаставляти міни без карт мінних полів, на яких іноді самі й підривалися, вилізти на бруствер в повний зріст з вигуками: «румыны, я вашу маму е….л!» – стріляти в їх сторону, іноді отримуючи у відповідь кулю і т. ін. На відміну від наших, відносно поглиблених шанців, їхні були ледь вище пояса. На інженерні потуги унсовців вони говорили: «Хахлы, землеройки, трусы…», але з часом інтенсивний ворожий артилерійський вогонь змусив змінити їхню думку на це, випрошували в нас саперні лопатки…”

Враховуючи характер сьогоднішньої війни на Сході, а також наближення незабаром серйозних холодів, першою справою будь-якого підрозділу є укріплення своїх позицій. Попросту кажучи, треба зробити безпечні місця для відпочинку та оборони.

На початку літа нехтування офіцерами Нацгвардії та більшості добровольчих підрозділів цим простим правилом та звичайна лінь мобілізованих солдат коштували багатьох життів українцям. Сьогодні військові вже знають ціну правильно збудованого бліндажа. Великі котловани допомагає рити екскаватор, а шанці та невеличкі укриття хлопці будують власноруч. Попереду зима, і стрільцям, що повертатимуться з багатоденних бойових виходів, необхідне тепле та безпечне місце для відпочинку.