5 березня відбулась панахида за генерал-хорунжим УПА Р. Шухевичем

5 березня відбулась панахида за генерал-хорунжим УПА Р. Шухевичем

Понеділок, 7 березня 2016, 14:45

5 березня у Калуші біля пам’ятника генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу за ініціативи Калуської міської організації УНА-УНСО відбулася пам’ятна панахида на честь Головного Командира УПА, котрий героїчно загинув в нерівному бою з енкаведистами саме в цей день у 1950 р. 

Історична довідка. В записці по «ВЧ», яка 5 березня 1950 р. була терміново надіслана П. Судоплатовим на ім'я тодішнього міністра державної безпеки СРСР В. Абакумова, стисло повідомлялося, що Р. Шухевич «вчинив збройний спротив, відкрив вогонь з автомата» і «попри вжиті заходи до захоплення живим, в ході перестрілки був вбитий сержантом ВВ МДБ». В документі також повідомлялось, що тіло Р.Шухевича було впізнане його сином Юрієм, колишньою зв'язковою Проводу ОУН Катрусею Зарицькою («Монета») та колишнім господарським референтом Проводу ОУН 3. Благим («Шпак»). 

Так завершилась довготривала, фактично розпочата з 1944-1945 pp., операція спецслужб Радянського Союзу з ліквідації керівника українського визвольного руху Романа Шухевича. 

Загибель Р. Шухевича стала непоправною втратою для українського визвольно-революційного руху. З огляду на його авторитет, замінити його на керівних посадах революційного підпілля було практично неможливо. Як справедливо зазначив генерал МДБ П. Судоплатов, «після смерті Шухевича рух спротиву в Західній Україні пішов на спад і незабаром згас». Високий чин МДБ СРСР також визнав, що Р. Шухевич був людиною незвичайної хоробрості, мав досвід конспіративної діяльності і зумів впродовж семи років «займатися активною підривною діяльністю». 

Пропамятна панахида за Романом Шухевичем та всіма бійцями, що загинули за волю та незалежність України в Калуші була, на превеликий жаль, відносно нечисленною, на площі біля пам’ятника зібрались представники духовенства, Івано-Франківської обласної організації УНА-УНСО, люди, для яких постать Романа Шухевича сьогодні слугує беззаперечним авторитетом і яскравим взірцем і прикладом істинного борця за волю України, люди, які і сьогодні не лише словом, але і своєю безпосередньою участю у бойових діях на сході України продовжують велику справу Головного Командира.

Молебен провели отець-декан УГКЦ Михайло Бігун, отець-декан УПЦ КП Григорій Мороз. Захід відбувся за ініціативи Калуської міської організації УНА-УНСО.

Зокрема, під час хвилини мовчання в пам'ять про Головного Командира, поряд з державними, було приспущено прапори УНА-УНСО, організації, котра за чверть століття своєї діяльності довела своє право називатися правонаступником УПА – армії українського Спротиву, непримиренним і безкомпромісним ворогом московського окупаційного режиму, символом понад трьохсотлітньої боротьби українського народу з московським загарбником. 
Після покладання квітів до пам’ятника Герою, поруч, в Калуському будинку творчості, традиційно, ініціативою Івано-Франківської обласної організації УНА-УНСО та науковим колективом історико-меморіального музею Степана Бандери, відбулась науково-практична конференція «Бойовий шлях 23 тактичного відтинку УПА «Магури», головуючим на якій був відомий у краї історик та дослідник, директор музею Степан Лесів. 
На конференції було висвітлено невідомі раніше сторінки боротьби УПА на Прикарпатті, та відновлено добрі імена людей, незаслужено та в наслідок провокативної юдиної роботи московських посіпак було несправедливо записано до «зрадників» на багато десятиліть. Зокрема, особливої уваги заслуговує ґрунтовне дослідження куреня «Журавлі» (курінний «Бей», С.Яворський). Підсумком конференції було відзначення почесними грамотами ґрунтовної плідної науково-дослідницької праці працівників музею Галини Лесів, Лесі Флис, Любові Рванюк, Лесі Прокопів. 

Захід підтримали своєю присутністю і представники місцевої влади, зокрема, заступник калуського міського голови Галина Романко, заступник голови Калуської районної ради Віктор Гільтайчук. 

Попри невелику чисельність учасників акції, якісний склад залишається поза сумнівом, адже пам’ятник Шухевичу в Калуші став традиційним важливим місцем зустрічі патріотичних сил Івано-Франківщини, а 5 березня цього року вшанувати пам'ять Головного Командира зібралися хлопці, які буквально ще вчора зі зброєю в руках відстоювали українську Незалежність. Цей факт без зайвого пафосу дає підставу заявити, що справа Романа Шухевича нині жива, вона продовжується достойними людьми, а прапор Української революції сьогодні в міцних і надійних руках.

Роман Симчич
Івано-Франківськ