Наприкінці липня цього року очікується, що до Києва увійдуть дві колони віруючих УПЦ московського патріархату, які беруть участь у хресній ході «миру, любові та молитви за Україну». Вперше в новітній історії нашої країни, учасники ходи почали свій рух з Святогірської та Почаєвської лавр, з метою об`єднатися у Києві та спільно помолитися у річницю Хрещення Київської Русі. Одна тисяча двадцять восьма річниця від знаменної події, аж ніяк не є «ювілейною». Це означає, що привід привести та привезти автобусами до столиці України велику кількість мирян, обрано штучно, а легенду про спільну молитву на святкування річниці Хрещення Русі вигадано для прикриття певної мети, яка, зрозуміло, не афішується, але, безумовно, існує.

Хресна хода відбувається у період, коли православна церква московського патріархату переживає непрості часи, адже в останні роки втратила основну підвалину своєї діяльності, а саме підтримку влади та значної частини своїх вірян, які адекватно аналізують ситуацію в державі та за її межами. Зайнявши антиукраїнську позицію під час Революції Гідності, а потім почавши латентну, але відверто проросійську, риторику під час війни на Донбасі, попи московського патріархату і нині продовжують вкладати в мізки прихожан думки про те, що жодної українсько-російської війни немає, а є громадянський конфлікт, джерелом якого є нинішня українська влада.

Черговим потужним копняком московському патріархату в Україні, стало звернення Верховної Ради України до Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні.

Тому, керівництво УПЦ московського патріархату вирішило активізуватися. За задумом їх кремлівських керманичів, хресна хода повинна продемонструвати велич та масштабність діяльності їх церкви. Головне завдання – продемонструвати відсутність підстав для можливої заборони діяльності УПЦ московського патріархату в Україні та безпідставність надання автокефалії Українській Православній Церкві.

Треба розуміти,що подібна хресна хода – передусім є актом відчаю, ніж стратегічною ініціативою. На кону знаходяться не тільки небезпека втрати величезного впливу на свідомість громадян, руйнація величезної мережі агентів російських спецслужб, а й головне – втрата величезних грошей. Те, що нині відбувається в церкві московського патріархату – є певним «рубіконом», за яким на них чекають лише занепад, перехід у статус релігійної секти та безславна еміграція до Росії. Хресна хода зразка 2016 року є нічим іншим, як останній шанс московських попів голосно заявити про себе.

Тому, можливість ескалації насильства та організація безладів з боку «мирних» учасників хресної ходи у Києві на велике релігійне Свято, можливі. Проте, якщо це і може відбутися, то тільки і виключно, коли це дозволять бездіяльність або непрофесійні дії МВС України та СБУ. Чітку та рішучу позицію у цьому питанні, мусять зайняти українські націоналістичні політичні партії та громадські організації. Українським патріотам нема чого робити на релігійному шабаші прибічників московського патріархату. Нехай самі чубляться між собою.

УНА-УНСО вважає проведення хресної ходи прибічниками УПЦ московського патріархату, провокацією та закликає українських патріотів до спокою та утримання від активних дій задля протидії заходу, щоб не створювати "потрібну картинку" для рашистських ЗМІ, допомагаючи тим самим ворогу, у досягненні його мети. Те, що відбувається довкола хресної ходи, не повинно набути суспільного резонансу і не варто уваги свідомих українців.

Натомість, ми закликаємо українців без остраху взяти участь у великому релігійному святі під час Хресної Ходи прибічників Української Православної Церкви Київського Патріархату та показати світовій спільноті істинне прагнення українців до миру та щире очікування появи в Україні єдиної помісної Української Православної Церкви.

УНА-УНСО вимагає від українських правоохоронних органів чітких, злагоджених та рішучих дій, задля забезпечення миру в столиці України, спокою киян та недопущення будь-яких провокацій з боку прокремлівських холуїв-священників.

У України є ворог. Поки цей ворог ще досі сильний, підступний та неадекватний. І нам, українським патріотам, потрібно й далі наполегливо вичищати "авгієві стайні". У нас роботи ще багато!

Слава Україні!