Не треба пояснювати, хто такі українські кіборги. Вони вже стали легендою не лише для українців, але й по всьому світу, який поважає людську гідність і любов до Батьківщини. І не тільки в цих країнах, але і в тих, в яких визначення «кіборги» викликає лише безсилу лють.  

Причому, якщо йдеться про «кіборгів», то це доволі рідкісний випадок, коли дійсність за своїм героїзмом перевищує легенду. Прості українські хлопці: підприємці, інженери, вчителі, робітники - взявши до рук зброю, на рідній землі перетворились у незламних бійців, які перемололи не одну групу елітних російських спецназівців. І назва «кіборги», за якою тепер знає їх весь світ, вони заслужили не лише незламним духом, але і військовою майстерністю.

Таким у нашій пам’яті залишиться кіборг з коротким позивним «Сет». Всій читаючій Україні він відомий за справжнім ім’ям Андрій Миронюк (тепер про це можна говорити), який так і залишиться навічно сорокарічним. На жаль.

Захищати Україну він пішов із Маріуполя, своїм прикладом спростовуючи стереотип про те, що Донеччина не підтримує єдності нашої країни. Зараз важко визначити останній військовий шлях українського воїна. Багато епізодів його бойової біографії під час російсько-української війни на Донбасі поки залишається за «кадром». Війна продовжується. На місце Андрія до лав українського війська вливаються нові бійці.

Взагалі, життя Андрія Миронюка могло бути сюжетом для пригодницького роману. Бо ще в юнацькі роки кіборга (а вони припали на початок незалежності України), він пройшов не одну війну у складі УНСО. Бойові події тих років з участю унсовців давно перейшли до складу легендарних, на основі яких у патріотично налаштованих країнах вчать молодь. Пережите Миронюком вилилося на сторінки книжки «Кавказ.ua» (Українські добровольці в Чечні, 2004). Власне, завдяки їй, його ім’я стало відоме в країні. Втім, про своє юнацьке минуле Сет не розповсюджувався навіть серед рідних. Життя у цьому навчило.

Останніми роками друг Сет жив у Маріуполі, працював, поки не настала пора знову взяти до рук зброю, щоб захищати вже свій край, свою родину. На жаль, сл.п. Андрію довелося віддати своє земне життя за близьких, поповнивши чин героїв Небесної тисячі.

Сьогодні Маріуполь попрощається із Сетом-Миронюком. Проте Герої не вмирають!

Вадим Джувага

м. Маріуполь