Війна хрестів або Церковне рейдерство на Житомирщині (оновлюється)

Війна хрестів або Церковне рейдерство на Житомирщині (оновлюється)

Понеділок, 19 січня 2015, 00:00

УНСО бере під охорону Свято-Покровський Храм у Малині до з’ясування обставин справи та справедливого розв’язання міжконфесійного конфлікту.

       15.01.2015
   За свідченнями прихожан, що звернулись по допомогу до УНСО, священики Московського патріархату вже більше 12 років намагаються незаконно заволодіти приміщенням церкви та майном Свято-Покровського Храму у Малині.  Ця культова будівля, відповідно до пред'явлених нам документів, знаходиться під юрисдикцією Російської Православної Церкви за кордоном (РПЦЗ). Митрополит Одеський Агафангел - один з трьох єпископів, що відмовилися від союзу з Москвою, якого добивалася РПЦЗ в 2007 році, повідомляють засоби масової інформації. До певного часу призначеному ним настоятелю Василю Демченко вдавалося відстоювати численні спроби рейдерських захватів московських попів, поки кілька днів тому черговий виток подій не досяг своєї кульмінації. Отцю Василю спалили хату і він з обширним інсультом потрапив до реанімації, де й знаходиться і досі. Загарбники миттєво зайняли приміщення церкви.

Місцеві жителі, зневірившись у місцевій владі та враховуючи фактичну бездіяльність правоохоронних органів у цій справі, звернулись до активістів Малинського осередку УНСО за допомогою в охороні Церкви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14 січня 2015 р. активісти Малинського осередку УНСО допомогли звільнити приміщення Храму від тих, хто намагався незаконно їм заволодіти, приміщення опечатали і охороняють, тим часом намагаючись розібратись в ситуації з документами, конфлікті між конфесіями та подальшій долі приходу разом з міською владою та прихожанами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хронологія подій

За джерелами в засобах масової інформації та розповідями мирян, ця історія дійсно розпочалася близько чотирнадцяти років тому, коли отець Василь Демченко разом з віруючими став використовувати занепалу будівлю церкви, розташовану в центрі міста Малина. Він зберігав церковну традицію російської діаспори, що затвердилася тут в тридцятих роках минулого століття. З часом будівля була відреставрована на гроші прихожан і за допомогою їх власних зусиль. Спроби Москви захопити церкву почалися, коли священик почав зовнішні роботи і зовнішній розпис стін.

Хоча московський патріархат не має ніяких майнових прав на будівлю церкви, так як вона належить на законних підставах РПЦЗ, він з цього моменту оголосив війну церковному співтовариству, що супроводжується викликами до суду, висуванням політичних умов і захопленнями церкви. Неодноразово відбувалися спроби прямого рейдерського захвату приміщення Церкви, напади на архіпресвітера приходу Василя Демченко. Митрополит Російської Православної Церкви за кордоном Агафангел писав у своїх неодноразових зверненнях до діючої влади, що «цими незаконними діями керує сьогодні митрополит Овруцький Віссаріон (прим. - Стретович), користуючись потуранням поліції, прокуратури та регіональних і районних властей». Листування від імені РПЗЦ та взагалі всю детальну хронологію цих бурхливих і неоднозначних для міста подій зі сторони РПЦЗ від початку і по сьогоднішній день викладено за цим посиланням (постійно оновлюється).

Особливого загострення конфлікт набув у 2013 р. про що детальніше можна прочитати за цим посиланням.

В той же час представники Московського Патріархату у своїх публікаціях відстоюють свою позицію під протилежним кутом зору, стверджуючи зокрема і таке: "Храм було збудовано за благословенням владики Віссаріона, митрополита (тоді ще єпископа) Овруцького і Коростенського, та 10 років знаходився під його юрисдикцією. Священик Василій Демченко, який був призначений ним настоятелем храму, був заборонений у служінні за аморальну поведінку та повну зневагу до послуху архієреєві, внаслідок чого перейшов у РПЦЗ. Священика підтримує невелика громада, завдяки котрій він інколи здійснює в ньому свої богослужіння. Міжконфесійний конфлікт навколо цього храму триває вже понад 10 років (прим - публікація 2010 р). На сайтах РПЦЗ з'являється інформація про те, що минулого дня представники Московського Патріархату захопили церкву, побивши при цьому її настоятеля. Також мовиться: «Житомирська обласна адміністрація відмовляється вносити зміни у Статут парафії, не дивлячись на те, що постанови всіх судів, включаючи Верховний, були на користь громади РПЦЗ».

При цьому представники правоохоронних органів, до яких постійно звертаються по допомогу жителі міста, послідовно відхрещуються від результативного вирішення конфлікту та захисту релігійних поглядів жителів Малинщини, не підтримуючи жодну із сторін. Офіційна позиція  СЗГ УМВС України в Житомирській області викладена в статті за цим посиланням.

Місцеві жителі у різний час звертались за допомогою до представників влади, депутатів від різних партій та різних скликань. Це давало якісь тимчасові результати, проте суттєво вирішити міжконфесійний конфлікт досі не вдалося.

Позиція УНСО в міжконфесійному конфлікті навколо Свято-Покровського Храму у м.Малин

УНСО завжди відстоювало інтереси громадян України, в тому числі і релігійні, тому активно підключилось і цього разу до допомоги малинчанам у війні хрестів. Намагаючись розібратись в ситуації, перш ніж переходити до дій більш результативних, ніж просто охорона майна Храму та підтримка громадського порядку в Малині, УНСО не може не враховувати  той беззаперечний факт, що жодна з цих церков, які борються не лише за будівлю чи ікони, а й за вірян, насправді за своєю суттю не є українською, хоча її прихожани — українці, і зіштовхують один проти одного саме їх. Адже мова йде про Церкви, а не осіб, деякі з яких, зокрема в УПЦ МП, все виразніше стають протиукраїнськими в умовах війни на сході та загарбницьких інтересів їх хазяїв. Не можуть і не вражають насильницькі методи захоплення церков «слугами Божими». Для УПЦ МП це взагалі схоже вже входить в нормальну практику. Достатньо згадати не такі давні рейдерські атаки з їхнього боку на храми УПЦ КП. В інтерв’ю журналу «Український тиждень» Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, розповідав, що в 2011 р.  в селі Кам’янка Тельманівського району на Донеччині з’явилися бізнесмени, які хотіли підкупом переманити священиків до УПЦ МП. Якщо ж священики відмовлялися — їх залякували силовими методами. У Вінницькій області деякі працівники райдержадміністрацій збирали духовенство УПЦ КП і ультимативно пропонували перейти до Московського патріархату. Так само й на Донбасі. На сайті Gazeta.ua з посиланням на прес-службу Української Патріархії також з’являлася інформація про захоплення храму святителя Димитрія Ростовського в місті Макарові Київської області. А Волинська обласна організація об’єднання «Свобода» свого часу повідомила про загрозу атаки у селах В’язівне і Проходи Любешівського району Волинської області. Все це наштовхує на думку, що такі випадки поступово стають правилом, а не винятком.  

Певна річ, що в умовах війни з загарбниками, не може йти й мови про повернення до українського православного Храму московських попів, що роками вкладали у  голови довірливих мешканців міста ідеї імперської держави  та зневаги до української нації. Проте ж і РПЦЗ не є носієм українських вірувань в чистому вигляді... Ситуація дедалі ускладнюється і в зв'язку з важкою хворобою діючого настоятеля Церкви  від РПЗЦ Василя Демченко та різким погіршенням стану його здоров’я останнім часом (через те, що невідомі спалили його будинок з усім майном, отець Василь потрапив до лікарні у край важкому стані), що унеможливлює виконання ним своїх церковних обов’язків.

Саме в зв’язку з вищевикладеним, а також, беручи до уваги численні звернення про допомогу від місцевих жителів Малинщини, і не лише тих, хто відвідує цю церкву, а й тих, хто в принципі  не згодні з тим, що відбувається навколо Свято-Покровського Храму, УНСО розбереться в ситуації та прикладе всіх можливих зусиль для справедливого вирішення справи на користь громадян України.

Ми інформуватимемо і надалі про розвиток подій в оновленнях до цієї публікації.

   18.01.2015 (оновлення)
Днями відбулась ще одна спроба рейдерського захоплення приміщення Церкви групою молодиків з Коростеня. Охорона УНСО не допустила "гостей" навіть на територію, і, подихавши свіжим повітрям, вони відправилися додому ні з чим.
 
19.01.2015 (оновлення)
З сумом повідомляємо, що сьогодні вночі відійшов у вічність отець Василь Демченко. Світла та вічна  пам'ять.

Інформаційний центр УНСО