У своєму прагненні долучитися до Європейської спільноти Україна зробила багато. Жодних преференцій від Європи, крім обіцянок, ми не отримали. Зависло у повітрі питання відкритого Шенгену, не вирішена проблема швидкого офіційного працевлаштування українців у Європі, Україна отримує мізерні квоти на експорт своєї продукції до ЄС. 

Проте у вирішенні кризи масового напливу нелегалів з Близького Сходу – Україна діє наче як повноцінний член ЄС. Вже незабаром у місті Яготин Київської області, Державна міграційна служба планує оселити більше двохсот мігрантів із Сирії.

Громада Яготина та місцева влада обурені ситуацією. Центральна влада не проводила громадських обговорень та по-тихому вирішила розмістити у місті людей, чия злочинна поведінка у Європі вже обурила місцеві громади. Слід пам`ятати, що за попередніми оцінками, серед мігрантів, які прибувають у Європу, є багато людей, які вже завербовані різними терористичними організаціями, у тому числі ІДІЛ. Все це, разом із побутовою злочинністю, інфекційними хворобами, критичними розбіжностями у світогляді та релігії може опинитися в Яготині. Чи готове маленьке містечко до такого випробування можновладців не хвилює. Більше того, на громаду міста буде покладена необхідність соціальної адаптації новоприбульців, їх працевлаштування. А вільних робочих місць у місті давно немає навіть для місцевої молоді, яка переважно їде в Київ шукати роботу.

Мешканці Яготина вже виходили на Віче. Будуть і далі боротись. Сподіваємось, вони зможуть відстояти своє місто. У цьому їм вже допомагають українські патріотичні організації та громадські рухи. Потрібно більше розголосу в ЗМІ, більше наполегливості в діях та чіткої артикуляції аргументів. 

Проте ситуація в Яготині - кричуща і з іншої причини! Є окреме питання до української влади. Скільки обіцяно європейцям взагалі прийняти мігрантів в Україні? Квоти європейських країн обговорюються відкрито. Квота України – невідома. На яких умовах це буде зроблено та за чий рахунок? Хто відповідатиме за адаптацію мігрантів та безпеку місцевих мешканців? Українська влада повинна терміново почати відкритий діалог із суспільством. Інакше іммігранти можуть зіткнутися із твердою та непохитною позицією простих українців-представників місцевих громад  щодо захисту миру та спокою в їх містах та селах.

P.S. Ще довго відкритими будуть залишатись болючі питання внутрішньо переміщених осіб та наших бійців, що повертаються з фронту, часто втративши там здоров'я і спокій. Ними, як і раніше, в реальності, а не на папері, опікуються лише родичі, знайомі та волонтери. То чому тут уряд неохоче звітує про реальні справи? Бо це не приносить надприбутків?

Інформаційний центр УНСО