Перші "гради", перевірка кожного "на вшивість", на вміння використати отримані знання, перевірка глибини і якості наритих укріплень.

Більшість з нас вперше побачили себе та побратимів на фоні не уявної, а реальної смертельної небезпеки. Хтось підтвердив сподівання, хтось розчарував, хтось приємно здивував. І себе, і друзів.

Потім було всяке, але, думаю, цей перший обстріл став для більшості визначальним. Дякую вам, друзі, що тоді ми не мали ані поранених, ані загиблих. І чорт з ними, тими ЗІЛами...

Ольга "Рись"