На сьогодні, за дослідженнями компанії Nielsen 77% українців – в середньому за день дивляться телебачення, а середній перегляд ТБ на день українським телеглядачем складає 6,5 годин. Всього лише 12 каналів покривають мовленням понад 90% населення України. При цьому, усі найбільші телеканали та холдинги в Україні належать декільком бізнесовим та політичним групам – які не зацікавлені у змінах, так як медіа для них є, в першу чергу, потужним засобом впливу на громадську свідомість з метою, все - таки, досягнення власних цілей, а отже подану заангажованим каналом маніпуляцію від правди не завжди можливо відрізнити.

Тобто суспільство є доволі вразливим на інформаційному полі, а отже громадяни позбавлені права мати можливість самостійно аналізувати хід подій та робити для себе необхідні висновки. Що вкрай небезпечно, та очевидно є однією з причин підгрунття того протистояння, яке є на Сході України. Багато хто покладає великі надії щодо соціально-політичних змін на розвиток соціальних мереж в Україні. Але, при тому, що, наприклад, українська аудиторія соціальної мережі Facebook за останній рік зросла на 25%, до 4 мільйонів користувачів – реальна частка користувачів, які повноцінно обмінюються інформацією, значно менша.

 

Більше того, за дослідженнями Gfk та Gemius – 77% українських інтернет-користувачів щодня дивляться телевізор. Отже, незалежні медіа в Україні на сьогоднішній день не мають достатнього впливу на суспільство, тому не можуть бути рушійною силою змін в Україні. Тому ідея створення суспільного мовлення є ідеєю продуктивною, так як очевидно, що канали суспільного мовлення, які будуть створені на базі державних обласних телерадіокомпаній, які вже мають потужні колективи, напрацювання і аудиторію - таки зможуть створити конкурентне середовище в інформаційному просторі та внести свій вклад в побудову громадянського суспільства в Україні за європейськими стандартами.