В сучасному історичному процесі наш світ поділився, переломився в першоджерелі. Українець народився, коли козак одружився з дочкою гречкосія. Боротьба матріахального з патріахальним є особливим відображенням сьогодення, стоїмо перед вибором естетики миру чи естетики війни. Обиватель змагає привілеїв, спільнота – якісних стволів. Без практики збройної боротьби програмові засади є пашталаканням. УНСО сприймає війну як вид мистецтва.

 У війні народжується новий світ без лукавства та зайвих прикрас. Хто побував в АТО, вже встиг в цьому переконатись. Ювелірами сьогодення стали снайпери й артилеристи. Націю народжує влучний постріл! Музикою для вух бійця став лязгіт механіки АК та свист снарядів.

Ви кажете про сучасне мистецтво? В Україні воно є! Мілітарна поезія витісняє ліберальну прозу заходу. В Європі давно померло мистецтво, коли на холсті останній мазок пензлем зроблено синтетичною фарбою – не кров’ю. Європа впадає в найтяжчий гріх – у другорядність!

Існування цивілізації визначають ті, хто має гроші та ті, що мають зброю. Україна помилково звертає до союзу з ЄС – європейці мислять категорією повного шлунку. Могутність Європи прямозалежна від азійських енергоресурсів. Мусимо шукати союзу з сильними світу… Стати рівними серед сильних – наша місія.

Тримаючи удари московської орди, повинні повернути час й відновитися як Імперія. Русь простягалася від Чорного до Балтійського морів, диктувала Риму свої умови. Потрібно відновити раціональну суть речей – Третій Рим повинно сколихнути. На руїнах Кремля постане нова Україна. ” Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя”. (Декалог)

Донбас сьогодні, мов стародавній амфітеатр. Хліба й видовищ прагне світ. Але більше видовищ… І це також, хоч і сповнене трагізмом, але мистецтво. Нема УНСО поза мистецтвом, нема мистецтва поза УНСО!

З такою творчою жагою ми обов’язково переможемо, бо ми - переможці! Чого б це нам не коштувало…