Народився 3-го жовтня 1963-му році в місті Бар Вінницької області.  

Один із лідерів УНА-УНСО, учасник війни у Придністров'ї,   один   із   керівників    акції  «Україна    без    Кучми» на Черкащині, політв'язень у справі «9-го березня»  2001 року.  

Восени 1989-го року  став одним із фундаторів Черкаської обласної організації СНУМ.

У червні 1990-го року обраний головою Черкаської обласної організації Української Міжпартійної Асамблеї (з вересня 1991-го року — Українська Національна Асамблея — УНА).  

1990-й рік — брав участь в акції реєстрації громадян України, відродженні козацтва на Черкащині, «ланцюгу злуки», студентському голодуванні.

1992-й рік — брав участь у «Поїзді дружби» до Криму.

1992-й рік  — брав участь у молдавсько-придністровському конфлікті на боці Придністров'я, стрілець УНСО ПМР.

18-го липня 1995-го року  — учасник поховання  Патріарха  УАПЦ Володимира (Романюка) біля брами Софійського собору та протестного голодування проти незаконної заборони УНА-УНСО, у тому ж році.

Багаторічний голова Черкаської обласної організації УНА,  в останні роки життя — голова виконкому партії УНА.  

Один із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, координатор охорони наметового містечка в Києві.  

Відбував покарання за сфабрикованою справою «9 березня». Рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи у вересні 2003-го року визнаний політв'язнем.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня. Урядом Придністровської Молдавської Республіки нагороджений медаллю «Захисник Придністров'я». 

Навчався на історичному факультеті Черкаського національного університету  ім. Богдана Хмельницького.

Батько трьох дітей. Дружина — відома українська дизайнерка Леся Теліженко, тесть — український скульптор Теліженко Микола Матвійович.

Руслан Зайченко помер 11-го липня 2011-го року в  Києві на сорок восьмому році життя. Причиною смерті став тромб, що відірвався. Руслан Петрович також проходив лікування від онкологічних захворювань, пережив низку хірургічних операцій. 13-го липня 2011-го року на міському цвинтарі Черкас відбулось урочисте поховання члена проводу Української Національної Асамблеї.

Навіть у політичних опонентів Руслан Зайченко користувався вагомим авторитетом. На панахиді в церкві Покрови Пресвятої Богородиці та на проводах в останню путь були присутні більше трьохсот чоловік, в тому числі весь провід УНА-УНСО. 

Українські патріотичні сили понесли важку втрату.  Пам’ять про Руслана Зайченка завжди залишиться в  серцях унсовців, на яких лежить обов’язок бути гідними його пам’яті. Він з тих особистостей, кого наслідують.