Активісти УНСО за безпечне екологічне майбутнє селян Житомирщини

Активісти УНСО за безпечне екологічне майбутнє селян Житомирщини

Четвер, 16 липня 2015, 15:00
фото з сайту ІнфоМалинГромадські активісти збирали підписи за безпечне екологічне майбутнє селян: проти титанової "лихоманки"
 
11 липня громадські активісти УНСО Олексій Семенів, Ігор Березюк, подружжя Дмитра Рисай та Ольги Єсипчук, Олег Степанчук та я в якості громадського еколога проїхали по селах (Луки, Буки, Сичівка) Малинського району, на території яких в недалекому майбутньому плануються розробки титанових родовищ, повідомляє інформаційний портал "ІнфоМалин".

Метою акції було поінформувати людей про екологічні наслідки від видобутку титану та збору підписів проти вирубки лісів під родовища і неекологічних технологій щодо викидів у Іршу (відсутність сучасних очисних споруд), відсутності якісної рекультивації земель після закриття кар'єрів.

Повірте, громадські активісти не проти робочих місць, які може створити нове підприємство, адже селянам у наш час за відсутності роботи у селі доводиться у прямому сенсі важко виживати. Але ми за те, щоб створення робочих місць сьогодні не відняло завтра здоров'я та безпечні умови життя у самих же селян і їхніх дітей та онуків та й у малинчан, бо стоки з Іршанського ГЗК потрапляють у Іршу, з якої бере питну воду усе місто. Дбати про майбутнє сьогодні, думати, передбачувати ймовірні наслідки – це нормально. Ненормально кидатися в «омут з головою» (у даному випадку - фантастичну пропозицію нового керівника створити 1000 робочих місць та збудувати завод з переробки титану на базі нових родовищ), а потім чухати потилицю і бідкатися: що ж ми накоїли.

Луки виявилися чистим, привітним, доглянутим селом, першою нам трапилася бібліотекарка маленької затишної бібліотеки, яку у зв’язку з адмінреформою планують закривати. Теж дуже «розумне» рішення, знайшли на чому економити – на культурі та просвітянстві (!). Там де не витрачаються на книжки, потім витрачаються на тюрми та війни. Це вже доведений факт зі світової практики

фото з сайту ІнфоМалинЛюди у Луках виявилися такі само привітні та відкриті, відверто висловлювали свої думки щодо ймовірної розробки родовищ, охоче ставили свої підписи, щоправда казали, що багато хто працює на Іршанському ГЗК, і якби не це, то й вижити було б важко. Про збори, на яких ніби-то обіцяли золоті гори, ніхто не чув. Хвалили свого голову, що дбає про село і людей, та це й по селу видно. З іншого боку, скаржилися на ділків, які скуповують у селі усе, що ще можна порізати на металобрухт і спродати, а також на варварські вирубки лісу, якого вже майже не залишилося довкола. Нагадаю, під нові титанові родовища планується вирубка 80 га лісових насаджень. Вже зараз у багатьох в криницях нема води, поруч ще й гранітні кар’єри, про які трохи нижче. Кидається в очі відверта бідність багатьох обійсть. Дощів нема, городина горить.

Далі були Буки, тут ми швидше впоралися, поспілкувалися з цікавими людьми, нам розповіли, що якісь збори ніби й були, але зібрали у клубі дві бабки, коли усі були по роботах, як висловився місцевий мешканець, Тут люди також проти кар’єрів. Лише один підприємець на милицях сказав, що він за робочі місця (це й зрозуміло, підприємець же, то і мислить по-підприємницьки).

фото з сайту ІнфоМалин

Далі проїхали подивитися на гранітний кар’єр. Що тут сказати? Склалося враження, що надра – то не наше багацтво, а наше прокляття. Бо наживаються на них одиниці, а потерпають тисячі людей і природа. Ліс, граніт, титан, бурштин… Що далі? Повітря будемо продавати? Чи самих себе?

Гори некондиційного каменю лежать просто неба, нема техніки, щоб переробляти той камінь на щебінку. Дороги розбиті та страшенно пилять, довкола на парканах, деревах, будівлях – шар пилюки, яка, до того ж ще й небезпечна для здоров’я (професійна хвороба працівників на кар’єрах – легеневий силікоз). Від пилу ліс вздовж доріг сухий та хирлявий. Картина безрадісна. Проте й цьому люди раді, що є робота і підприємець, який тримає кар’єр, дбає про село.

Отож, бути титановим родовищам чи лісу, робочим місцям чи здоров’ю, вирішувати не лише ділкам, але й самим людям, незалежним експертам-екологам, і врешті-решт державі, яка має бути зацікавлена у першу чергу в здоровому населенні, а не прибутках від видобутку надр за будь-яку ціну.

Ольга Гура, ІнфоМалин