Аналіз норм Конституції України свідчить, що форми здійснення народом влади, як безпосередньо, так і через органи державної влади і органи місцевого самоврядування, є рівноправними. Проте, в законодавстві України здійснення народом влади безпосередньо, не легалізоване. Закон України "Про громадські об'єднання" та Положення про створювані в регіонах "Громадські ради", не є виключенням.

Причиною не легалізації в законах України прямої демократії є зацікавленість органів державної влади і місцевого самоврядування у відсутності безпосереднього здійснення народом влади. Слуги народу хочуть щоб народ і у подальшому здійснював владу лише через них. Представницька демократія надає їм можливість призначати своїх людей на керівні посади, розкрадати бюджети, використовувати на свій лад майно державної і комунальної власності, залучати силові структури до руйнування бізнесу конкурентів і т.п.

Супротив органів державної влади і місцевого самоврядування легалізації прямої демократії призвела до того, що народ сам почав продукувати й схоластично застосовувати окремі її форми поза законами України. Сьогодні, ці форми прямої демократії базуються, як правило, на застосуванні сили, а то і зброї. Іменне у такий спосіб народ відбирає від органів державної влади й місцевого самоврядування повноваження, які вони самі собі визначили у законодавстві. Такими є українські реалії.

Однак, треба розуміти, що силовий тиск на органи законодавчої і виконавчої влади є лише вимогою до них повернути громадянам України повноваження безпосереднього контролю за їх діяльністю. Цей тиск не є гарантією легалізації форм безпосереднього здійснення народом влади. Більше того, його циклічна природа надає органам влади можливість відтягувати легалізацію прямої демократії на невизначений строк. Отже, цей "очікувальний" перехід до прямої демократії має бути замінений легалізацією форм безпосереднього здійснення народом влади на зборах адміністративно-територіальних громад.

Схема сценарію легалізації на зборах адміністративно-територіальних громад форм прямої демократії, викладена на рис. 1. За цим сценарієм, адміністративно-територіальними громадами створюються Місцеві громадські ради захисту конституційних прав громадян та контролю за соціально-економічним розвитком села (селища, міста без міських районів, міського району); Громадські об'єднання уповноважених представників територіально-адміністративних громад сільського району (міста обласного підпорядкування з міськими районами); Збори народних представників територіально-адміністративних громад області (міста Києва), та утворені ними постійні комітети; Всеукраїнські народні збори, та утворений ними постійний комітет. А ще, в умовах доведення до критичного рівня зубожіння народу штучним знеціненням національної валюти, збори громад мають прийняти водночас рішення щодо компенсації громадянам України галопуючого росту цін на енергоносії. В містах, такими компенсаторами можуть бути кошти від здачі в оренду об’єктів комунального майна, включаючи маршрути перевезення пасажирів, площі для розміщення реклами, площадки для паркування автомобілів, землі під будівництво тощо, виключно, через аукціон, на якому відповідними Радами встановлюються нормативні ставки орендної плати та правила визначення переможця аукціону по сумі його щорічного благодійного внеску за користування комунальною власністю, що добровільно жертвується на придбання й установку засобів обліку та збереження енергії громадянам громади, до меж якої відносяться орендовані об’єкти, а в сільській місцевості – кошти від здачі в оренду піхотних земель, виключно, через аукціон, на якому діють ті ж самі правила, що й у містах, із тією лише різницею, що учасники аукціону спрямовують щорічні добровільні благодійні внески за користування 1 га землі на придбання міні-автоматів глибокої переробки молока, картоплі, зернових, овочів, фруктів, соломи, бадилля, деревини тощо індивідуальних господарств громадян, включаючи сучасну упаковку продукції, виробленої селянами на цій техніці.

Рис. 1. Схема легалізації форм прямої демократії в Україні

Реалізація сценарію прямої демократії, має наповнити конституційні права громадян формами безпосереднього розв’язання тих проблем, що нині склалися в Україні. Для цього, збори адміністративно-територіальних громад мають делегувати своїм представникам повноваження не тільки щодо розв’язання проблем регіону, а й щодо прийняття, внесення змін і введення в дію прямим голосуванням на Всеукраїнських народних зборах Конституції, Кримінального кодексу та Законів України про Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Президента, Національний банк та судову систему, вибори й референдуми, а також віднесення Національного антикорупційного комітету, Конституційного суду та Громадських каналів телевізійного віщання й радіомовлення до робочих органів Всеукраїнських народних зборів.

Запровадження в Україні прямої демократії сприятиме швидкому подоланню корупції в державі й унеможливить безвідповідальний спротив чиновників інноваційному розвитку національної економіки. Це довів Китай, який Конституцією від 4 грудня 1982 р. заснував, наряду з існуючими гілками влади, Всекитайські Збори народних представників. Ці збори, ще й до-сьогодні збираються на два-три тижні на сесію, яка проводиться один раз у рік. Утім, для запровадження прямої демократії в умовах ведення військових дій на території України, легалізацію форм безпосереднього здійснення народом влади має ініціювати Президент України. Потрібен Указ Президента України про порядок, терміни і персональну відповідальність сільських Голів та Голів державних адміністрацій міст, районів, областей і міста Києва за легалізацію прямої демократії та заснування Всеукраїнських народних зборів.